ТОРОЧКУВА́ТИЙ, а, е. Із торочками (у 1 знач.) або обтріпаний по краях. Обірване, замурзане хлоп я, без шапки та з важким торочкуватим шарфом на шиї оддирало серед залу чечітку (Іван Ле, Вибр., 1939, 199).
ТОРОЧКУВАТИЙ
Тлумачення слова
ТОРОЧКУВА́ТИЙ, а, е. Із торочками (у 1 знач.) або обтріпаний по краях. Обірване, замурзане хлоп я, без шапки та з важким торочкуватим шарфом на шиї оддирало серед залу чечітку (Іван Ле, Вибр., 1939, 199).