ТОРКРЕ́Т, у, чол., спец.
1. Пневматичний апарат для подавання цементного розчину на якусь поверхню сильним струменем стисненого повітря.
2. Шар цементного розчину, нанесений на якусь поверхню за допомогою такого апарата. Зовнішню і внутрішню поверхню оголовка [водоприймальної башти] з бутової й особливо з цегляної кладки необхідно захищати цементною штукатуркою або торкретом (Довідник сільського будівельника, 1956, 106).