ТОРФ’ЯНИ́К, а, чол.
1. Поклади торфу, торфове болото. Євген говорив неквапливо, наче хотів утямкувати їй, що являє собою їхній район. Болота, торф’яники, дрібноліс, а орні землі зовсім нікудишні (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 234); Бригада працює на торф’яниках колгоспу імені Калініна. Торф добувають пошаровим способом (Хлібороб України, 8, 1966, 10).
2. Робітник на торфорозробках;
// Фахівець із торфодобування.