ТОРЦЕ́ВИЙ, а, е.
1. спец. Прикм. до торець 1. Для остаточної обробки торцевих поверхонь у насадних фрез, а також для шліфування отвору у фрез, розверток.. — застосовують цангові патрони (Технологія різального інструмента, 1959, 50);
// Який міститься на торці. Для того, щоб фреза не поверталася на оправці, в ній роблять шпонковий паз. Шпонковий паз може бути поздовжнім або торцевим (Фрез. справа, 1957, 33);
// Пристосований для оброблення поперечного зрізу чого-небудь, для роботи по торцю. Характеризуючи торцеві фрези, треба вказати учням на їх переваги (Методика викладання фрезерної справи, 1958, 50);
// Який полягає в обробленні поперечного зрізу чого-небудь, у роботі по торцю. Торцеве фрезерування.
2. Зроблений з торців, покритий торцями (у 3 знач.). Чудові вороні і білі коні, з сітками і блискучою збруєю, нетерпляче били копитами об торцеву мостову (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 257); Вони [сили] окрилювали юнака, пробуджені величним містом, яке котило, немов хвилі, натовп по обох боках Невського, екіпажі, санки по торцевому брукові (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 374).
3. буд. Поперечний, боковий. У торцевих стінах сховищ прибудовують тамбури з подвійними зовнішніми дверима (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 169); На торцевій частині житла було одне вікно проти столу, рідше два (Дерев’яне зодчество України, 1949, 9); В більшості районів північної та лісостепової частини України на торцевому фасаді («причілку»), що виходить на вулицю, роблять два вікна (Жилий будинок колгоспника, 1956, 55);
// Розташований на поперечному боці чого-небудь. Торцеві двері вагона; Торцеве вікно.