ТОР 1, а, чол. Геометричне тіло, утворене обертанням круга навколо осі, що лежить у площині цього круга й не перетинає його. Хмари дозоряної матерії стискуються не у сферу, а через обертання — у тіло, що прибирає форми тора, або, просто кажучи, бублика (Наука і життя, 7, 1969, 12).
ТОР 2, у, чол., зах. Колія. * Образно. Отець Кралевич спішно переводив розмову на інші тори (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 145).