ТОПТА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням топтати й топтатися. Ах, та тюремна служба!.. Вічний вид повзання перед властю, сцен брутальної самоволі, топтання людської гідності (Іван Франко, II, 1950, 272).
♦ Топтання на [одному] місці — відсутність руху, дії, розвитку.