ТОПОЛИ́ЦЯ, і, жін., спец. Жіноча особина тополі, що дає насіння, коли поруч із нею ростуть чоловічі екземпляри. Ще в передвоєнні роки комсомольці й піонери, лісоводи й агрономи на заклик учених старанно розшукували тополиці на Україні (Наука і життя, 4, 1961, 39); — Ми приїхали шукати тополиць (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 82).
ТОПОЛИЦЯ
Тлумачення слова