ТОПОЛЕВИЙ

ТОПОЛЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до тополя. Вітерець з пшеницею шепоче, Тополеве листя колива (Ігор Муратов, Весілля.., 1949, 30);
//  Який складається з тополь. Геть-геть за жовтими ланами, Проміж тополевих рядів Облямувалось берегами Широке озеро (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 376); Внизу ліворуч, за тополевою алеєю, весняним клекотом бурунить, мерехтить, міниться вогнями велике місто (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 318).