ТОПОЛЕНЬКА

ТОПО́ЛЕНЬКА, и, жін. Пестл. до тополя. — Плавай, плавай, лебедонько, По синему [синьому] морю, Рости, рости, тополенько, Все вгору та вгору! (Тарас Шевченко, I, 1963, 59); Похилилась в тривозі ромашка, Засмутилась весела пташка, Зашуміла тополенька в тузі, Нахилилась вербичка в лузі (Любов Забашта, Пісня.., 1961, 98);  * У порівняннях. Молода [дівчина], напрочуд гарна, Кароока та струнка, Швидкометна, наче сарна, Мов тополенька гнучка (Павло Грабовський, I, 1959, 350).