ТОПОГРАФІ́ЧНИЙ, а, е.
1. Стос. до топографії. Радянський Союз у справі топографічного вивчення своєї країни залишив далеко позаду всі капіталістичні країни, в тому числі й США (Наука і життя, 4, 1961, 10); Зміни в господарстві приводять до змін у матеріальній культурі, в способі життя. Насамперед -змінюються характер планування поселень і жител, топографічні умови їх розташування (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 38); Топографічне знімання.
▲ Топографічна анатомія — розділ анатомії людини, що вивчає взаємне розташування органів і тканин у кожній ділянці тіла; Топографічна карта — географічна карта, що дає точне й детальне зображення місцевості (розташування водойм, населених пунктів, шляхів сполучення, характеристику рельєфу тощо). Він сидить у кутку, в своїй незмінній плащ-палатці, в шапці із спущеними вухами, і розглядає топографічні карти (Олесь Гончар, III, 1959, 275); Умінню орієнтуватися в дорозі, користуватися топографічною картою, знаходити найкоротший вірний шлях у пересіченій місцевості, правильно організовувати дорожній режим — слід вчитися саме на близьких маршрутах (В дорогу, 1953, 7); Топографічна номенклатура — сукупність назв, термінів, уживаних у топографії (у 1 знач.).
2. Який складається з топографів. Мов за труди нагороди — Риски лягли на карті, — Дальні, важкі переходи Топографічних партій (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 143).