ТОПЧІ́Й, я, чол.
1. розм. Той, хто топче, утоптує що-небудь. Топчіями ставили тільки важких, шестипудових дядьків (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 155).
2. заст. Те саме, що тупчак.
ТОПЧІЙ
Тлумачення слова
ТОПЧІ́Й, я, чол.
1. розм. Той, хто топче, утоптує що-небудь. Топчіями ставили тільки важких, шестипудових дядьків (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 155).
2. заст. Те саме, що тупчак.