ТО́НШЕ, присл. Вищ. ст. до тонко. Грицько піддержав брата, і обидва закричали, Грицько товще, Івась тонше: — Сонечко, сонечко!.. (Панас Мирний, IV, 1955, 9); Після героїчного подвигу космонавтів все навколо нас наче змінило свій ритм, тональність і колір. Людина навчилася глибше бачити, тонше відчувати (Мистецтво, 1, 1963, 13).
ТОНШЕ
Тлумачення слова