ТОННИЙ 1, а, е, заст. Який дотримується світського тону поведінки, має вишукані манери. — Наші вельможні панни такі манірні, такі тонні та скучні! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 63); Не думав Ігор, що його сестриця, в недалекому минулому жінка неймовірно тонна, стримана з кожною новою людиною, так легко приверне до себе Надійчину симпатію (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 232).
ТОННИЙ 2, а, е. Який має вагу, що дорівнює одній тонні. Тонна бомба рознесла вщент будинок, стяла вогненною косою й спопелила весь густий сад (Василь Кучер, Голод, 1961, 138); Ось він [метал] ллється у ванни, де у воді гранулюється, ось тонні злитки його лежать ще гарячі, пахкі, недоступні (Літературна Україна, 14.VI 1968, 2).