ТОНКОНІ́Г, нога, чол. (Poa, L.). Багаторічна або однорічна посухостійка злакова трава з волотистим суцвіттям; використовується як корм для худоби. Найцінніша пасовищна трава — тонконіг лучний, через 3—4 роки з’являється самосівом (Колгоспник України, 10, 1960, 30); Ще недавно між високих хлібів спокійно дрімали степові дороги, зарослі споришем і тонконогом (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 158).
ТОНКОНІГ
Тлумачення слова