ТОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до толочити. І козаки, припавши до коней, зникли в траві. Вже й чорних шапок не стало видно. Один тільки струмінь толоченої трави показував слід їх бистрого бігу (Олександр Довженко, I, 1958, 226).
ТОЛОЧЕНИЙ
Тлумачення слова