ТО́КА, и, жін., заст. Жіночий головний убір, круглий, прямий, без крисів. Вбрана пір’ям тока Хилиться з чола, — Пишна, вогкоока [графиня], Гордо увійшла (Микола Бажан, Роки, 1957, 273); Двері до вітальні розчинилися. Вся в чорному, з білим комірцем і в тоці на сивому волоссі впливла Любина мати (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 26).
ТОКА
Тлумачення слова