ТОК 1, у, чол. Потік, струмування рідини. Під сонцем Криму, під сліпучим оком, П’янке вино біжить жертовним током, І від багать синіє фіміам (Микола Зеров, Вибр., 1966, 22); * Образно. Той щасливий, Хто творить і працює, Кого життя включило в ток Непереборного розгону (Володимир Сосюра, I, 1957, 468).
ТОК 2, а, чол., заст. Тока.