ТЛУМА́ЧЕННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням тлумачити. Я вам яскраво намалюю цю машину. Правда, це міг би зробити й художник.., але я боюсь, що він, не бачивши на власні очі Павликового винаходу, припустить невірне тлумачення (Олесь Донченко, VI, 1957, 67); Його [Максима Грека] обвинуватили в єресі, тобто в неправдивому тлумаченні християнської віри, і засудили (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 170); Не прислухався [Михайло] й до тлумачень підполковника, який перекладав генеральські слова німецькою мовою (Павло Загребельний, Європа. Захід, 1961, 33).
2. Текст, який містить пояснення, трактування чого-небудь. Всякий закон, чи розпорядження, чи відозва, чи щось інше про той чи той захід доходить до сільради а відповідними інструкціями, роз’ясненнями, тлумаченнями (Остап Вишня, I, 1956, 356); Пушкін дав ряд коментарів і тлумачень «Слова» [о полку Ігоревім], які не втратили своєї цінності й за нашого часу (Максим Рильський, X, 1962, 7).