ТКА́НИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до ткати. В просторій молдуванській хаті, вистеленій різнобарвними килимами, обвішаній чудово тканими рушниками, блимає перед образом лампадка (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 228); Розцвітають мої зорі, Мною ткані килими (Павло Усенко, Вибр., 1948, 33); Пропасниця б’є тебе з тим же завзяттям, Чи спочиваєш, на красних, узорами тканих покровах, Чи на звичайнім лихім укривалі маєш лежати (Микола Зеров, Вибр., 1966, 158).
2. у знач. прикм. Виготовлений способом ткання (у 1 знач.). Що в Щавниці жили колись русини, це може бути й правда, бо тут я бачив на рукавах сорочок у дівчат червоні ткані смужки й свитки українські (Нечуй-Левицький, II, 1956, 392); Килими ткані красуються скрізь багрянцем найдорожчим; Срібне начиння столи обтяжає (Микола Зеров, Вибр., 1966, 240).