ТЮТЯ

ТЮ́ТЯ, і, жін.

1. дит. Курка, курча.

2. розм. Про безвільну, неенергійну, мляву людину. В нього батько якийсь тютя (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 4).
♦ Тютя з полив’яним носом див. ніс.