ТЮ́РКИ, ків, мн. (одн. тюрк, а, чол., тюрчанка, и, жін.). Велика група споріднених за мовою народів (татар, узбеків, азербайджанців, казахів, киргизів, якутів, турків та ін.). Кремезний ставний тюрк щось сказав, поважно погладивши свою пишну чорну бороду (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 15); Вірші Сабіра були джерелом натхнення для волелюбних тюрків (Літературна Україна, 12.VI 1962, 2); Тюрчанки з веселою гутіркою проходили мимо нього (Олесь Донченко, II, 1956, 85).
ТЮРКИ
Тлумачення слова