ТЮЛЕНЕБО́ЄЦЬ, бійця, чол. Той, хто займається промислом тюленів (див. тюлень 1). До півострова Мангишлак, де розташоване місто рибалок і тюленебійців, якихось дві з половиною години [літаком] (Радянська Україна, 12.III 1964, 3).
ТЮЛЕНЕБОЄЦЬ
Тлумачення слова