ТЮХТІЮВА́ТИЙ, а, е, розм. Вайлуватий, неповороткий. Тут, на річці, Сирота не видавався таким тюхтіюватим. Спритно підтягнув човна, одним ударом увігнав у пісок короткого ломика, прип’яв човна (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 85).
ТЮХТІЮВАТИЙ
Тлумачення слова