ТЮБЕТЕ́ЙКА, и, жін. Маленька кругла або гостроверха шапочка з вишитими чи тканими візерунками — національний головний убір багатьох східних народів. Кучеряве, буйне волосся випорснуло з-під шовкової тюбетейки (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 95); Сидів [бай] в маленькій тюбетейці на лисій голеній голові (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 37).
ТЮБЕТЕЙКА
Тлумачення слова