ТЬМА́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що тьмяний. Мовчки пробиралася ловецька дружина.. у тьмавій гущавині (Іван Франко, VI, 1951, 11); За деревами виднілася крита машина бригадної рації, над нею коливалася, поблискуючи тьмавим металом, тонка хворостинка антени (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 416); Ось перевела [Шура] погляд у поле, тьмаве, холодне, осіннє (Олесь Гончар, III, 1959, 217).
ТЬМАВИЙ
Тлумачення слова