ТЯЖКОХВО́РИЙ, а, е. Який тяжко хворіє. Тяжкохвора дитина;
// у знач. ім. тяжкохворий, рого, чол.; тяжкохвора, рої, жін. Людина, що тяжко захворіла. — Я чергую в лікарні, там лежить тяжкохворий, залишити його я не можу (Олександр Копиленко, Земля.., 1957, 98); В нього й справді був вигляд тяжкохворого, якого вже доїдала якась невигойна хвороба (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 296).
ТЯЖКОХВОРИЙ
Тлумачення слова