ТЯП, виг., розм.: ◊ Тяп-ляп; Тяп та ляп: а) швидко, але недбало, абияк; сяк-так. — Ну що, зняли [кулемет з розбитого танка]? — запитав їх Пузанов насмішкувато. — Ви думали тут так — тяп-ляп? (Олесь Гончар, IV, 1960, 62); б) уживається як присудок на означення швидкої та недбалої або повільної дії. — Доки ви своїм обушком тяп-ляп, — я своєю врубівкою тонну та тонну (Остап Вишня, I, 1956, 257).
ТЯП
Тлумачення слова