ТЯМУ́ЩІСТЬ, шості, жін. Властивість за значенням тямущий. В трудні хвилини на виручку цілому класові приходила його догадливість, блиск його думки, його тямущість (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 251); Дельфіни давно цікавлять людину. Тямущість, добродушність, грайливість — усе це привертає до них увагу дослідників (Вечірній Київ, 18.I 1966, 4).
ТЯМУЩІСТЬ
Тлумачення слова