ТЯМОК, мку, чол., розм. Те саме, що тяма. Лежала [дівчина] цілий день без пам’яті слаба, Але надвечір їй вернувся тямок (Леся Українка, I, 1951, 116).
♦ Без тямку — те саме, що Без тями (див. тяма). Він стояв, наче чмелений, і якось без тямку дивився вниз своїми косими очима… (Панас Мирний, II, 1954, 197); Повертатися (повернутися, приходити, прийти і т. ін.) до тямку — те саме, що Повертатися (повернутися, приходити, прийти і т. ін.) до тями (див. тяма). Машина рушила, а Андрій все ще ніяк не міг прийти до тямку (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 46).
ТЯМОК
Тлумачення слова