ТЯ́ГНЕНИЙ, ТЯ́ГНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до тягнути, тягти. За моєї пам’яті вже не було славетної київської «конки» — незграбної споруди на колесах, що пересувалась по рейках, тягнена худющими шкапами… (Максим Рильський, Веч. розмови, 1962, 7);
// у знач. прикм. Тягнутий дріт.