ТЯГЛЕ́ЦЬ, я, чол., іст. Той, хто був обкладений тяглом (у 3 знач.). На трудове населення міста й села усім своїм тягарем лягло також «тягло» — державні податки й повинності. Усі, хто сплачував тягло, називались «тяглецями» (Історія СРСР, I, 1957, 150).
ТЯГЛЕЦЬ
Тлумачення слова