ТІСНЕ́НЬКИЙ, а, е, пестл. Досить тісний. Помешкання вчителя було також тісненьке. Ще для Броні воно вистачало, але жонатий чоловік не мав би де поміститися з родиною (Лесь Мартович, Тв., 1954, 454); Ціла юрба кинулася по тісненькім подвір’ю, по всіх закутках, порпають, нюхають.. — Лиса ані сліду нема (Іван Франко, IV, 1950, 92); Що значить — в якомусь куточку Бути господарем справжнім, хоча б і тісненького ґрунту! (Микола Зеров, Вибр., 1966, 353).
ТІСНЕНЬКИЙ
Тлумачення слова