ТІП, ТІП-ТІ́П, виг., розм. Уживається як присудок за знач. тіпати 1 і тіпатися 1—3. Він очі вирячив і дух у собі затаїв, а руки об стіл тілько тіп-тіп-тіп! — аж склянки дзеленчать на столі (Панас Мирний, IV, 1955, 370).
ТІП
Тлумачення слова
ТІП, ТІП-ТІ́П, виг., розм. Уживається як присудок за знач. тіпати 1 і тіпатися 1—3. Він очі вирячив і дух у собі затаїв, а руки об стіл тілько тіп-тіп-тіп! — аж склянки дзеленчать на столі (Панас Мирний, IV, 1955, 370).