ТІ́М’ЯЧКО, а, сер.
1. Зменш.-пестл. до тім’я 1.
2. анат. М’яке місце на верхній частині голови немовляти, де кістки черепа ще не зрослися. Між ними [перетинками] на черепі новонародженого є місця, ще не вкриті кістковою тканиною; перетинчасті проміжки — велике і мале тім’ячка, вкриті з’єднувальною тканиною (Шкільна гігієна, 1954, 71).