ТЕТЕРІ́ТИ, ію, ієш, недок., розм. Раптово бентежитися, ніяковіти, розгублюватися. Вороги на мить тетеріють. Вони стоять розгублені, з роззявленими ротами (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 214); Вона [хмара] прийшла з півночі і так зненацька, що Андрійко з Оксанкою тетеріють. Якщо піде дощ, їм зовсім нема де сховатись (Володимир Бабляк, Літопис, 1961, 90).
ТЕТЕРІТИ
Тлумачення слова