ТЕСЛЯ́РСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до тесляр. Рівняє роботу теслярську до косарської (Номис, 1864, № 10037); Хату садівникові Олексієві Михайловичу ставила колгоспна теслярська бригада (Олесь Донченко, IV, 1957, 258);
// Признач. для теслярування. Гетьман сидів біля важкого стола, недоробленою люлькою в задумі стукав об нього. Поруч лежало теслярське й різьбярське начиння (Іван Ле, Наливайко, 1957, 400); Теслярський олівець.
2. Стос. до теслярства. Добре вистругані бруси й дошки, складні дерев’яні конструкції гробниць свідчать про значні успіхи теслярського ремесла [в скіфський період] (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 193).