ТЕ́ЩИН, а, е. Прикм. до теща; належний тещі. — То пан дуже його вподобав? — перехоплюю, бо мені не до тещиної розмови (Марко Вовчок, VI, 1956, 316); Зять взяв молотка й цвяшків і забив двері в тещину кімнату, щоб теща до їх не ходила.. щодня змагатись та лаятись (Нечуй-Левицький, III, 1956, 200); Медовим духом тихої домівки Пахтіли смачно тещині наливки (Ігор Муратов, Осінні сурми, 1964, 102).
♦ Тещин язик див. язик.
ТЕЩИН
Тлумачення слова