ТЕРПЛЯ́ЧКА, и, жін., розм. Те саме, що терпіння 1, 2. Галі зостається тілько терпіти та плакати. Та й терплячці є свій кінець (Панас Мирний, IV, 1955, 72); Мушка [собака] виявила безліч настирливості й терплячки, знання психології, орієнтування (Юрій Яновський, Мир, 1956, 250).
ТЕРПЛЯЧКА
Тлумачення слова