ТЕРНО 1, а, сер., розм., рідко. Те саме, що терен. Сухо шаруділо обабіч дороги кучеряве колюче терно (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 769); Та урве собі чорное терно (Словник Грінченка).
ТЕРНО 2, невідм., сер., заст. Шерстяна тканина, дерев, чорного кольору, схожа на кашемір.