ТЕРН, у, чол., рідко. Те саме, що терен. На вгороді калинонька, по дорозі терн, Любив же я дівчиноньку, люблю і тепер (Українські народні пісні, 1, 1964, 455); Ласощі все тілько їли [праведники], Сластьони, коржики, стовпці, Варенички пшеничні, білі..; кислиці, Козельці, терн, глід, полуниці (Іван Котляревський, I, 1952, 149); * У порівняннях. Як увійде [Олена] та поведе очицями, що як терн-ягідки, на пана сотника, то в нього язик стане мов повстяний (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 156).
ТЕРН
Тлумачення слова