ТЕРМОЯ́ДЕРНИЙ, а, е.
1. Який ґрунтується на зіткненні ядер атома в їх безладному русі при надвисокій температурі; зумовлений цим зіткненням. Успіхи у використанні атомної та термоядерної енергії зумовлені насамперед досягненнями в дослідженні радіоактивних елементів (Наука і життя, 11, 1956, 14); Термоядерний вибух.
▲ Термоядерна реакція — реакція перетворення ядер водню (літію) в ядра більш важких елементів, що відбувається при надвисокій температурі й супроводиться виділенням величезної кількості енергії. Розв’язання проблеми керування термоядерними реакціями відкриває для людства нове могутнє джерело енергії (Наука і життя, 4, 1963, 3); Термоядерна зброя — вибухова зброя, дія якої ґрунтується на використанні енергії, що виділяється під час термоядерної реакції.
2. Пов’язаний з використанням термоядерної зброї. Завдання миролюбних народів полягав в тому, щоб пильно стежити і викривати підступні плани міжнародної реакції, всіма силами боротися за відвернення загрози світової термоядерної війни (Колгоспник України, 11, 1961, 2).