ТЕРМІТ 1 див. терміти.
ТЕРМІТ 2, у, чол., спец. Пальна порошкувата суміш алюмінію з окислами деяких металів, при реакції горіння якої виділяється багато тепла. Суміш магнітного окису заліза Fe3O4 з алюмінієм, відома під назвою терміту, успішно застосовується на практиці для зварювання залізних предметів (Загальна хімія, 1955, 489).