ТЕРКІТЛИ́ВИЙ і ТЕРКОТЛИ́ВИЙ, а, е.
1. Який багато, безупинно теркоче. Теркотлива пташка.
2. Який нагадує теркотіння. Сусідки та своячки частенько навідувалися до Василя,.. непокоячи його своїм теркітливим гамором та часом що-де-що заладжуючи [залагоджуючи] та попрятуючи у хаті (Іван Франко, I, 1955, 141).