ТЕРАТОЛО́ГІЯ, ї, жін.
1. Наука, що вивчає вроджені каліцтва, виродливості організмів або окремих органів людини, а також тварин і рослин.
2. Особливий стиль у мистецтві, що бере свій початок із глибокої давнини; був дуже поширений у графічному мистецтві середньовіччя, зокрема в давньоруській мініатюрі XI—XIV ст. Тератологія в давньоруських рукописах.