ТЕПЛИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Прикм. до теплиця. Під промінням люмінісцентних ламп достигають овочі в тепличних городах навколишніх радгоспів (Радянська Україна, 7.I 1969, 2); Теплична температура;
// Признач. для теплиці. Там, де теплиці засклені тонким віконним склом, його замінюють тепличним чотириміліметровим (Колгоспник України, 8, 1956, 35);
// Пов’язаний з вирощуванням овочів у теплицях. Тепличне овочівництво дуже трудомістке (Колгоспник України, 1, 1962, 33).
2. Який вирощують у теплиці. В кімнаті багато предивних тепличних квіток (Леся Українка, II, 1951, 190); — Яке ж я маю право їсти тепличну полуницю, коли в людей і чорного хліба нема!? (Михайло Стельмах, I, 1962, 337).
♦ Теплична рослина (рослинка) — про виніжену, мало пристосовану до життя людину. — Я — теплична рослинка… вибуяла в штучному теплі, в душній атмосфері теплиці… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 158).
3. перен. Далекий від життя; штучний, виніжений. Розвій народності.. без розвою живого народу, його добробуту, освіти.. є або пустою мрією, доктриною, або штучним, тепличним витвором (Іван Франко, XVI, 1955, 133); Не можна закривати очі на випадки створення штучних, тепличних умов для окремих передовиків (Радянська Україна, 1.X 1960, 1).