ТЕПЛЕНЬКО.
1. Присл. до тепленький.
2. у знач. присудк. сл. Про настання тепла. Прийшла весна.. стало тепленько (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 310); Пахуче так усюди, зелено, тепленько, гарно! (Панас Мирний, I, 1954, 82);
// кому. Про відчуття тепла ким-небудь. Йоньці тепленько і спосібненько, він похропує в бороду і бачить сон (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 435).