ТЕОРЕТИЗУВА́ТИ, ую, уєш, недок.
1. Займатися питаннями теорії (у 1—4 знач.).
2. Розумувати на теоретичні теми, не підкріплюючи своїх висловлювань конкретними фактами. — Щасливі ви з Лідою, — позаздрив Андрій. — А я гадаю, — теоретизував хлопець за прикладом Дениса, — що кохання — це самозречення (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 184); — Ти розпалився через якісь фантазії і вдався в теорію; тобі хочеться теоретизувати марно, без ніякого застосування до діла (Микола Чернявський, Що робити?, перекл. Дукина, 1936, 272).