ТЕМПЕРА́МЕНТНИЙ, а, е. Дуже запальний, пристрасний. Темпераментна, непосидяча Таня була протилежністю спокійній, розсудливій Ніні (В ім’я Вітчизни, 1954, 15); У навчанні і в роботі Серга був пристрасний і темпераментний до краю. Почувши на лекції якусь нову, свіжу думку, він не міг всидіти на стільці (Олесь Гончар, IV, 1960, 65);
// Виконуваний темпераментно. На ній [естраді] витанцьовує темпераментну лезгінку група танцюристів у національних костюмах (Вечірній Київ, 18.X 1958, 4).
ТЕМПЕРАМЕНТНИЙ
Тлумачення слова