ТЕМАТИ́ЗМ, у, чол., спец. Зіставлення тем, що застосовується в будові музичного твору та при його аналізі. В основу тематизму Першого концерту для фортепіано з оркестром Чайковського значною мірою лягла українська народна музика (Народна творчість та етнографія, 3, 1965, 27); Характером тематизму Перша симфонія Б. Лятошинського випливає значною мірою з творчості О. Скрябіна (Мистецтво, 6, 1966, 7).
ТЕМАТИЗМ
Тлумачення слова