ТЕМАТИКА

ТЕМА́ТИКА, и, жін. Сукупність, коло тем (у 1, 2 знач.). Багатство тематики, різноманітність жанрів і віршових форм його [І. Франка] поетичних творів воістину дивовижні (Максим Рильський, IX, 1962, 37); Нова тематика увійшла в пісню (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 71); Він [О. Г. Венеціанов] перший почав брати за тематику для своїх картин побутові сцени з селянського життя (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 91); Одним із провідних напрямів у тематиці робіт учених, які працюють у галузі технічних наук, були дослідження з проблем міцності матеріалів і елементів машин та конструкцій (Наука і життя, 12, 1957, 8); Симфонії Лятошинського вражають широтою тематики, настроїв, багатством і справжньою новизною засобів мистецької виразності (Мистецтво, 5, 1965, 10).